Наймолодший тренер жіночої УБЛ Юрій Процюк ділиться своїми думками щодо проведення чемпіонату жіночої УБЛ серед молодіжних команд, висловлюється про доцільність таких змагань у контексті розвитку українського жіночого баскетболу та розповідає про стратегію розвитку БК «Галицька академія».

– Найреальнішим варіантом є проведення молодіжного чемпіонату відразу після завершення дорослого турніру. Ймовірно, це буде кінець травня або початок червня. Місце для проведення змагань знайти не так і складно. Є Крим, є Одеса, я можу запропонувати Залізний Порт, де мої команди проходять збори протягом останніх 12-ти років. Кожна команда жіночої УБЛ має привезти свій молодіжний склад, так би мовити, найближчий резерв. Якщо у когось не вистачає гравців потрібного віку, необхідно розпочати пошуки вже сьогодні. Я навіть можу підказати бажаючим, де саме потрібно шукати, оскільки працюю з дітьми і маю необхідну інформацію.

Учасників можна розділити на дві групи по п’ять команд. Потім провести серію плей-офф за 1-4, 5-8 і 9-10 місця. Змагання можуть вкластися у 7-8 днів.

Зігравши у такому чемпіонаті кожний клуб огляне власний резерв. Найкращих дівчат потрібно запросить на збори дорослих команд напередодні наступного сезону.

Цілком можна зупинитися і на іншому варіанті. Команди слід розділити за територіальним принципом. П’ять команд поїдуть, скажімо, до Львова, інша п’ятірка – до Луганська. Перший етап можна провести під час паузи між другим і третім колами, а «Фінал чотирьох» – напередодні четвертого.

Враховуючи дуже щільний календар дорослого чемпіонату я більше схиляюся до першого варіанту. Але, за великим рахунком, час, регламент і місце проведення змагань не такі вже й важливі. Головне, щоб клуби вже сьогодні почали думати про майбутнє і турбуватися про підготовку власного резерву.

Вважаю за доцільне почати з дівчаток 1993-1994 р. н., це приблизно десятий клас загальноосвітньої школи. Дівчат, які пройдуть відбір, потрібно закріпити за клубами. Фактично у всіх великих містах є дитячі команди. Слід їх відшукати і разом з тренерами закріпити за клубами УБЛ. Якщо дитячих команд немає, вихід все одно можна знайти. Наприклад, у Львові школа не дуже сильна, проте поруч є непогана школа у Рівному. Гадаю, якщо за львівську «Політехніку» виступатимуть найперспективніші дівчата з Рівного, від цього наш баскетбол тільки виграє.

Самих дівчат можна зацікавити, наприклад, сприянням при здобутті вищої освіти у «Львівській політехніці». В Івано-Франківську ми працюємо саме так. У нас є тісна співпраця з керівництвом та ректором «Галицької академії». Ректор регулярно відвідує ігри і зацікавлений, щоб найперспективніші дівчата ішли до нього вчитися. Дівчата отримують знижки при оплаті навчання, їм допомагають із житлом і навчальним процесом. Можу сказати, що наш університет живе баскетболом.

На мою думку, починати зі студенток не варто. Якщо вони не потрапили до команд УБЛ, для них існують студентські ліги. Перспективніше розпочати відбір саме зі школярок. У подальшому вони підуть вчитися до університетів, звідки формуються більшість команд жіночої УБЛ. Таким чином ми отримаємо плавний перехід від юнацького до дорослого, якщо хочете, професійного баскетболу.

Вже з наступного сезону потрібно думати про проведення регулярного чемпіонату серед дублюючих складів, як це відбувається в чоловічій УБЛ. Зовсім не обов’язково проводити турнір паралельно з дорослим. Достатньо збирати команди раз на місяць у різних містах. Для набуття змагального досвіду цього достатньо. Головне, у регламенті слід передбачити, що у турнірі дублерів не мають права виступати дорослі гравці. Інакше немає сенсу такі змагання проводити. У чоловічій УБЛ є приклади, коли за дублерів виступають 40-річні (!) баскетболісти. Винятком можуть стати гравці, які відновлюються після травми чи хвороби.