Прес-служба БК «Галицька Академія» пропонує вашій увазі інтерв’ю з лідером і капітаном івано-франківської команди Валентиною Вороновою, яку було визнано MVP минулого тижня чемпіонату УБЛ.

– Скільки років ти вже у баскетболі?
– Якщо брати саме професійний баскетбол, то я у ньому з 16-ти років. Першими моїми тренерами були Валентина Михайлівна Гомонай та Наталія Євгенівна Гомонай-Бабаєва, завдяки яким баскетбол з'явився у моєму житті.

– Як складалася твоя спортивна кар'єра?
– Після завершення спортінтернату, в якому моїм тренером була Євгенія Григорівна Кочергіна, моїм першим клубом стало київське «Динамо». Там я грала під керівництвом президента жіночої УБЛ Володимира Рижова. У складі динамівок стала чемпіонкою України. Далі виступала за ще одну столичну команду «ТІМ-СКУФ» під керівництвом Марини Ткаченко. З цією командою я ще двічі виграла чемпіонат України. Потім пограла у Німеччині, Болгарії та Ізраїлі. Після цього повернулася до України і зараз є гравцем івано-франківської «Галицької Академії».

– Які у тебе стосунки з тими командами, де ти грала раніше?
– У мене з усіма виключно гарні стосунки.

– Ти ставиш перед собою певні особисті задачі у «Галицькій академії»?
– У мене немає і не може бути особистих завдань, мене цікавлять винятково командні інтереси. Всі ті результати, які ми маємо сьогодні, стали можливими завдяки злагодженій командній роботі керівництва клубу, обслуговуючого персоналу, нашим уболівальникам. Саме завдяки спільним зусиллям в Івано-Франківську вдалося створити справді хорошу і цілком боєздатну команду.

– Які завдання стоять перед «Галицькою Академією» цього сезону?
– Головне – потрапити до плей-офф, а далі побачимо.

– Що ти можеш сказати про свою нинішню команду?
– У нас підібрався дуже хороший і дружний колектив, що дуже важливо для мене. І чим згуртованішими ми будемо, тим кращі результати показуватимемо. На мою думку, у зіграних матчах ми вигладали дуже пристойно. Попереду ще багато матчів, у яких ми намагатимемося проявити себе з найкращого боку. Але це залежить тільки від нас самих. Користуючись нагодою, колектив команди «Галицька Академія» висловлює велику подяку Юрію Процюку, Дмитру Неволіну та В'ячеславу Дадикіну за терпіння, самовіддачу і професіоналізм.

– «Галицьку Академію» не оминули і досить прикрі поразки...
– Найголовніше, що з кожної поразки ми робимо правильні висновки.

– Як ти оцінюєш рівень першого чемпіонату УБЛ серед жіночих команд?
– У чемпіонаті зібрані дуже хороші команди – і це найголовніше. Саме тому присутня досить гостра конкуренція. Я впевнена, що до завершення регулярного чемпіонату буде ще чимало цікавих і навіть сенсаційних результатів. Щодо організації турніру, то все відбувається на досить високому рівні. Хотілося б від імені нашої команди подякувати керівництву жіночої УБЛ та всім спонсорам за ту величезну роботу, яка вже була виконана і ще буде зроблена. Скажімо, в Івано-Франківську значно підвищівся інтерес до жіночого баскетболу. Це видно по домашніх матчах нашого клубу, які збираютьвсе більше і більше глядачів. А це дуже важливо для розвитку дитячого баскетболу не лише в нашому місті, а й в усій Україні.

– Напевно, раніше тобі вже доводилося грати з деякими дівчатами, які зараз задіяні в інших клубах жіночої УБЛ…
– І справді, разом з деякими баскетболістками я навчалася, а з деякими грала у своїх попередніх клубах. Зараз ми захищаємо кольори різних команд, але це не заважає нам товаришувати за межами баскетбольного майданчика.

– З ким з гравців «Галицької Академії» ти вже грала раніше?
– З Мар’яною Комарняк ми разом виступали у «Дніпрі», а з Вікторією Мірчевою – за одну з болгарських команд.

– Що можеш сказати про легіонерок, які виступають у чемпіонаті УБЛ?
– Їхній рівень досить високий. Втім, я вважаю, що кожна баскетболістка, яка грає в УБЛ, є гравцем хорошого рівня не дивлячись на вік чи національність.

– Незабаром склад івано-франківского клубу поповниться відразу чотирма білорусками. Конкуренції не боїшся?
– Конкуренція є у кожній команді, це звичайна справа. Запрошення сильних гравців піде нам тільки на користь. Сподіваюся, що дівчата з Білорусії пидсилять нашу команду.

– Ти вже досвідчений гравець, пограла у багатьох клубах. Чи продовжуєш вчитися і вдосконалювати свою майстерність?
– Я постійно вчилася, вчуся і буду вчитися.

– З ким з партнерок по команді найбільше спілкуєшся?
– З усіма в рівній мірі. У нас дуже хороший, бойовий і надійний колектив.

– Як тобі місто Івано-Франківськ?
– Я в захваті від Івано-Франківська! Чудове містечко, компактне і привітне. Хочу подякувати мешканців міста і наших уболівальників, які підтримують «Галицьку Академію».

– Ти родом з Мукачево Закарпатської області. Як часто тобі випадає поїхати додому?
– На жаль, буваю у своєму рідному місті максимум раз на рік, адже час на поїздку додому випадає тілкьи влітку після завершення баскетбольного cезону.