Головний тренер «Галицької Академії» Юрій Процюк у своєму блозі розповідає про участь івано-франківської команди 1993 року народження у Слов’янській баскетбольній лізі.

– Івано-франківська команда, складена з дівчат 1993 р. н., бере участь у Слов’янській баскетбольній лізі вже четвертий рік поспіль. Приємно, що мої підопічні є переможцями трьох попередніх турнірів. Цього разу у даній віковій категорії змагаються шість команд. Крім Івано-Франківська учасниками ліги є команди, що представляють російські міста Воронеж і Бєлгород, білоруські Могилів і Гомель, а також мінське училище олімпійського резерву(команда базується в Борисові). Минулого тижня черговий тур змагань приймав Гомель. Наші дівчата програли лише останній команді і в загальній турнірній таблиці після трьох турів також посідають другу сходинку, поступаючись тим самим майбутнім білоруським олімпійкам.

Учасники Слов’янської ліги домовилися між собою, що переможець змагань приймає у себе останній тур наступного розіграшу. Поки що саме наша команда є незмінним переможцем ліги, тому вирішальні матчі заключного туру проходять в Івано-Франківську. Традиційно ця подія відбувається на початку травня, коли святкується день нашого міста. В організації змагань нам допомагає мер Івано-Франківська та міський спорткомітет. Щодо виїздів, то ми за погодженням з керівництвом УБЛ використовуємо бюджетні кошти «Галицької Академії».

Нещодавно ми запропонували очолити нашу команду 1993 р. н. Аллі Биковій, яка у першому колі чемпіонату УБЛ працювала у Черкасах. Коли створювався клуб «Марель-Черкаси», його було сформовано на базі команди з Переяслав-Хмельницького, де і працювала Алла Бикова. Через певні обставини після першого кола вона залишила Черкаси разом зі своїми підопічними. Здебільшого це були дівчата 1993 р. н. Ми вирішили запросити цих дівчат до себе разом з тренером, адже буде дуже прикро, якщо вони не матимуть ігрової практики і зупиняться в рості. Тож, ми об’єднали дві команди під крилом «Галицької Академії». Цей сезон дограємо так, а потім подумаємо, що робити далі.

Участь нашої команди у міжнародних змаганнях вважаю дуже корисним. Три попередні роки ми виступали у Слов’янській лізі своїми силами, запрошуючи до команди лише івано-франківських дівчат. Тепер підключили команду Алли Бикової і вихованок київського спортінтернату. Ми також запропонували Аллі Вікторівні попрацювати з нашою командою у Всеукраїнській дитячій лізі, в рамках якої залишилося провести ще два тури.

Для мене не важливо, за яке місто ці дівчата виступатимуть у майбутньому. Діти не мають страждати через те, що керівництво клубів або тренери не можуть щось поділити. Усі ці непотрібні амбіції мають відійти на другий план. Головне, щоб діти отримували серйозну ігрову практику та отримували можливість розвивати свою майстерність. Український баскетбол від цього тільки виграє. Потрібно готувати резерв, щоб у майбутньому комплектувати професійні команди вітчизняними гравцями, а не витрачати великі кошти на запрошення легіонерок.